У мові кожного народу є фрази, які іноземцям зрозуміти дуже складно. Але і самі місцеві жителі не завжди можуть пояснити значення того чи іншого фразеологізму, тому що сенс, початково закладений у просту фразу, після років змінюється на діаметрально протилежний. А багато слова виходять з ужитку і залишаються тільки в стійких виразах.
Pro-vse.pp.ua розкриє зміст популярних ідіом і розповість, чому деякі нешкідливі на перший погляд фрази наші предки намагалися вимовляти як можна рідше.
1. «Кошмар»
Щоб позначити щось жахливе, тяжкий або неприємне, часто ми вигукуємо: «Кошмар!» Але перше і основне значення цього слова ‒ «важкий і неспокійний сон, супроводжуваний страшними сновидіннями». Слово має французьке походження від caucher — «тиснути» і mare — «нічний привид» В європейській міфології, як і в слов’янській, мара ‒ це злий дух, сідає по ночах на груди. А зайвий раз згадувати злих духів в давнину вважалося небезпечним, і наші предки слово «кошмар» вимовляли пошепки, побоюючись, що нічний чудовисько почує, що його кличуть, і з’явиться серед білого дня.
2. «Стерво»
Це одне зі слів, значення якого змінюється у нас на очах. Ще кілька десятків років тому стервом називали сварливу і чварну тітку, а сьогодні це жінка з твердим характером, яка для досягнення мети нічим не гребує. І вже майже ніхто не образиться, почувши на свою адресу це слово. А адже первісне його значення ‒ «труп околевшего тварини, падло». Це було дуже образлива лайка.
3. «Добрий друг»
Ще в XIX столітті вираз «залити за кадик» означало «випити, напитися». Тому один по застіллю, з яким можна було випити, називався нерозлучним. Тобто до цього слова ближче значення «товариш по чарці», ніж «близький друг, товариш».
4. «Злачне місце»
Ще один вислів, яке з часом втратила своє позитивне значення. Тепер злачне місце ‒ це розважальний заклад найнижчої проби, місце, де відбувається щось недобре, аморальне. А колись ця фраза мала інше значення: «рай, місце, багате злаками, ізобільне». Значення змінилося чи то із-за того, що злаками багаті і питні заклади, чи то із-за того, що для багатьох питні заклади і були раєм.
5. «Пацан»
Ще один жаргонізм, який зміцнився в повсякденній мові з нешкідливим значенням, рівнозначним словами «хлопчисько», «хлопчина». Але його походження досить сумнівне. Деякі фахівці вважають, що слово походить від південноросійського зневажливого позначення підлітка як «порося». А кличем «пац-пац» у деяких регіонах принаджують свиней, тому «пацан» ‒ це «хлопчик-свинопас». Інші версії походження цього слова ще менш привабливі.
6. «Очманіти!», «З розуму зійти!», «Я вражений!»
Щоб висловити захоплення, здивування чи обурення, ми вигукуємо одну з цих фраз. А кілька століть тому ніхто з наших предків не зважився б сказати нічого подібного. «З розуму зійти» сприймалося лише як побажання позбутися розуму, тому таке побажання, адресований собі, вже порахували б ознакою божевілля. «Я вражений» — це публічне визнання своєї поразки, що вважалося ганьбою. А «очманіти» мало значення «здуріти, втратити всяке міркування», адже це похідне від слова «балда» ‒ «дурний, безглуздий людина».
7. «Мене дратує»
«Мені не подобається», «мене дратує» або «мені набридло» найчастіше замінюється фразою «мене дратує». Початкове значення слова «біситися» ‒ «бути одержимим бісом». І, мабуть, ще 200 років тому мало хто зважився б похвалитися тим, що у нього вселилися біси.
8. «Ешкін кіт»
На перший погляд, це абсолютно невинна фраза, якою виражається досада чи здивування. Але насправді це один з евфемізмів, покликаний замінити нецензурне слово. Втім, існує і більш красива версія, що це вираз прийшло з слов’янської міфології і ешкін кіт — це вихованець Баби-яги, а так як він, як і його господиня, злий і негативний персонаж, згадують його в момент обурення.
9. «Місця не настільки віддалені»
Популярне сьогодні іронічне позначення в’язниці ще на початку XX століття було суворим офіційним терміном. Це один з видів посилання каторжан: важкий вид покарання ‒ заслання в «віддалені місця Сибіру», більш м’який — в «не настільки віддалені місця Сибіру».
10. «Ура!»
Це слово увійшло в повсякденне життя як захоплений вигук схвалення і радості. Але насправді це бойовий клич, представлений чи не в кожній мові. Смислове значення — «бий, рази».
11. «Гол як сокіл»
Це вираження застосовне до крайнього ступеня злиднів. Але птах сокіл не має до фразеологізму ніякого відношення. Сокіл, в даному випадку, ‒ це важке колоду, оббите залізом, або брус, зроблений з чавуну, ‒ таран, яким пробивали стіни. А гол він тому, що абсолютно гладкий.
12. «Все трин-трава»
Цю фразу говорять, коли хочуть показати своє байдуже, байдуже ставлення до чого-небудь. І хоча не всі знають, що загадкова трин-трава — всього лише бур’ян, трава, що росте під парканом, первісне значення з часом не змінилося: «така ж дрібниця, як підзаборна трава».
13. «Скатертиною доріжка»
Цей вислів знає кожен, але якщо сьогодні вживати його в первинному значенні, то можна образити того, кому буде адресована фраза. «Скатертиною дорога» вже кілька століть не сприймається як побажання щасливого шляху, гарної дороги, гладкою і рівною, наче скатертина. Сьогодні це побажання недруга піти скоріше і ніколи не повертатися.
14. «Тіпун тобі на язик»
Ні в кого не викликає сумнівів, що це побажання недобре, але насправді це зовсім не прокляття. В давнину вважалося, що коли людина бреше, то у нього на язиці з’являється ущільнення, ранка. Подібне ущільнення називалося тіпун. Цією фразою викривали брехуна. «Тіпун тобі на язик» означає «ти брешеш, і це очевидно».
15. «Зарубати на носі»
Це словосполучення з роками значення не змінило: «міцно запам’ятати», але фраза набула дещо зловісне звучання, так як пропонує пам’ятну зробити відмітку на власному обличчі. Насправді ж спочатку мався на увазі дерев’яний ніс ‒ спеціальна дощечка для заміток і записів, яку всюди носили з собою як своєрідний блокнот.
16. «Дійти до ручки»
«Дійти до ручки» ‒ «опуститися, опинитися у скрутному становищі». Але походження цього фразеологізму не несе такого ступеня трагізму, як його значення. Ручка ‒ це всього лише частина здобного або земного калача, выпекаемого у формі замку з дужкою. Є у такого калача було прийнято тільки верхню частину, а ручку, за яку трималися, викидали або віддавали собакам. А якщо людина не гребував з’їсти цю ручку, вважалося, що він визнав себе жебраком.
17. «Чувак»
Веселе слово, яке багато використовують стосовно до добрих приятелів, — жаргонізм. В СРСР воно було дуже популярним серед стиляг і розшифровувалася як «людина, яка поважає високу американську культуру». Але етимологічні суперечки про походження цього слова ведуться до цих пір, історія його сумнівна. Приміром, одне з його значень — «кастрований баран» або «кастрований верблюд».
Походження якогось слова чи фразеологізму здивувало вас найбільше?
Xenia Shalagina спеціально для Pro-vse.pp.ua
