Асоціативна пам’ять: теорія і прийоми методики. Особливості системи запам’ятовування понять через асоціації

Ефективного запам’ятовування і відтворення інформації сприяють асоціації, що тягнуть за собою мимовільне поява іншого способу під час уявної зв’язку між двома або декількома поняттями. Згодом спогад легко актуалізується.

У нейрофізіології зазначається, що процес сприйняття інформації починається з моменту її впливу на рецептори. Зовнішні подразники перетворюються на біоелектричну енергію. Нейронні мережі, зумовлені складними хімічними процесами, дозволяють людині довго зберігати в пам’яті образ без кількісних і якісних втрат. Таким чином, фізіологічною основою асоціації вважається короткострокова нервова зв’язок, викликана умовними рефлексами.

У психології асоціативність вважають сполучною ланкою між психічними явищами. Структура людської пам’яті влаштована так, що якісь спогади здатні породжувати пов’язані з ними образи. Людина має можливість на протязі життя накопичувати, утримувати, зберігати, впізнавати і відтворювати величезну кількість знань і навичок, різних уявлень і образів.

Людська пам’ять ассоциативна. Спогади тягнуть за собою певні життєві моменти у вигляді логічного ланцюжка пов’язаних подій. Кілька музичних тактів здатні викликати гаму різноманітних почуттів. Почувши фрагмент твору, індивід може миттєво згадати пейзаж, аромат, звук або коханої людини. Асоціації – це своєрідні невидимі гачки, витягнуті з глибин пам’яті. Вони містять уявлення про накопичений життєвий досвід і пережитих миттєвостях, безпосередньо пов’язаних з тим, що необхідно запам’ятати.

Первісні люди використовували предмети для запам’ятовування. Наприклад, брали з собою камінчик або листочок з дерева. Досі залишилося вираз «вузлик на пам’ять», що означає своєрідне кодування інформації. Зовнішні кошти пам’яті приходять на допомогу внутрішнього її процесу. Зав’язаний вузлик на хустці – це закодований образ асоціації.

Теорія асоціативної пам’яті заснована на понятті асоціацій, які представлені 3 групами.

• Асоціації по суміжності припускають появу спогадів, пережитих у певний момент життя. Наприклад, зустрівши з другом дитинства, людина може згадати кілька епізодів з шкільної пори. Спогади можуть викликати позитивні або негативні емоції.
• Асоціації за подібністю означають виявлені подібності появи нового образу з раніше вже зустрічався обличчям людини.
• Асоціації за контрастом здатні викликати у свідомості протилежні образи, які вже були сприйняті раніше: «красивий» – «страшний», «злий» – «добрий», «солодкий» – «горький», «м’який» – «твердий».

В основі асоціативної системи запам’ятовування понять лежать простота, незвичність і деталізація. Для створення асоціації не потрібно докладання розумових зусиль. Це творчий процес. Методика, заснована на асоціативності, входить в структуру багатьох технік. Їх реалізація дозволяє запам’ятовувати великий обсяг дуже складною і серйозною інформацією.

Асоціативні ряди, створені в пам’яті людини, допомагають розвинути різні здібності:

• запам’ятовування значного обсягу інформації;
• розвиток пам’яті;
• поліпшення процесу запам’ятовування нового матеріалу;
• стимуляція розвитку уяви і творчих здібностей;
• вміння створювати нові ідеї.

Інформація, наповнена сенсом, відкладається надовго в структурі головного мозку, а безглуздий набір слів швидко стирається з пам’яті. За допомогою асоціацій легко фіксується будь-який матеріал.

У психології широко застосовують різні техніки. Створення вільних асоціацій – творчий процес. Індивід придумує асоціативні ряди самостійно в залежності від свого словникового запасу і вибору найбільш близького йому слова. Думка перетворюється на справжній витвір мистецтва. При створенні асоціацій особливо ефективні химерні фантазії і барвисті образи. Способи запам’ятовування матеріалу за допомогою асоціативних рядів дуже ефективні.

Існує поняття внутрішньої мови.Кожна людина має безліч одиничних спогадів, що належать до одного і того ж події. Всі активні порівняння поточного подання предмета з наявними поняттями в пам’яті називають асоціативними зв’язками.

Вся прожите життя фіксується у вигляді неясних або яскравих спогадів, які витягуються з глибин пам’яті при ознайомленні з новим матеріалом. У кожного індивіда складаються певні стереотипи. Наприклад, почувши слово «галасливий», один представляє жваву вулицю, інший може подумати про пилососі, третій – про дитячому колективі.

На момент знайомства з людиною у структурі головного мозку миттєво починають утворюватися асоціативні прив’язки. Приємний тембр голосу може нагадати оксамитовий баритон близького друга, деякі риси обличчя товариша по службі і т. д. При наступній зустрічі з цією людиною впізнавання відбувається за рахунок внутрішніх уявлень, які отримали активізацію допомогою раніше виникли асоціацій.

Зустрічаються різні їх типи.

• Причинно-наслідкові. Грозова хмара асоціюється з проливним дощем. Синяк свідчить про ударі або травмі.
• Протилежні. Контрастний образ викликає протилежну асоціацію. При вигляді білої мишки в уяві може виникнути образ чорної кішки.
• Близькість у часі. Явища або факти нерідко об’єднані близькістю розташування в просторі або в часі. Поняття «спека», «спека» можуть асоціюватися з літом або Африкою.
• Подібність. Подібні ознаки дають можливість подумки порівнювати хитрого людини з лисицею, боягузливого – з зайцем, незграбного – з ведмедем. Лампа розжарювання може асоціюватися з грушею, планета Земля – з кулею.

Метод асоціативних зв’язків відмінно підходить для роботи з дітьми. Малюкам підбирають картинки, які нагадують вихідні слова або словосполучення. Їх видають дітям і вголос вимовляють відповідні словосполучення: смачна вечеря, веселе свято, темна ніч, зимовий день, пустотливий песик, сильний вітер, літній дощ, старе дерево, міцна дружба, важка хвороба.

Потім листки з зображенням даних понять прибирають. Малюків перемикають на інший вид діяльності. Через півгодини діти знову отримують картинки. Вони повинні відтворити раніше почуті словосполучення.

Цю ж техніку застосовують у роботі з учнями початкових класів. Для них завдання поступово ускладнюють. У молодших школярів метод формує навички швидкого запам’ятовування матеріалу. Надалі принцип роботи автоматично буде використовуватися ними для вкорінення в пам’яті математичних формул, абстрактних понять, складних текстів, об’ємної інформації.

Для тренування асоціативної пам’яті старших школярів і дорослих існує безліч вправ.

Треба стовпчиком записати цифри від 1 до 100, потім зафіксувати на іншому листку 10 асоціацій, що виникають з певним цифровим знаком.

Приклад:

• 1 – свічка;
• 5 – курильна трубка;
• 8 – знак нескінченності;
• 11 – частокіл;
• 14 – валентинка (День святого Валентина – 14 лютого);
• 17 – Штірліц (фільм «Сімнадцять миттєвостей весни»);
• 20 – лебідь плаває в круглому озері;
• 31 – Новий рік;
• 33 – Ісус Христос (за кількістю прожитих років на землі);
• 45 – ягода (через вираження «бабі стукне 45, стане ягідкою знову»).

Після вкорінення в пам’яті яскравих образів, відповідних певним числам, потрібно знову виписати ряд чисел і записати навпроти кожного з них асоціативне подія. Процедуру повторюють до тих пір, поки у стовпці не закінчаться всі числа.

Слід запам’ятати слова, не пов’язані між собою логічно. На осмислення кожного слова дають 10 секунд. Запам’ятати їх можна за допомогою вибудовування слів в асоціативному послідовності. Чим яскравіше і цікавіше придумані образи, тим легше їх запам’ятати. Після обробки 5 образів потрібно подумки відтворити картинку в голові, потім необхідно продовжити роботу над наступною групою слів.

Приблизний список слів для запам’ятовування:

• художник;
• дзеркало;
• зірка;
• риба;
• мармелад;
• килим;
• пейзаж;
• стіл;
• ложка;
• сором;
• школяр;
• баня;
• хмара;
• глечик;
• куля;
• екран;
• візажист;
• нудьга;
• пісок;
• шелест.

Уявіть собі художника, який стоїть з пензлем у руках перед величезним дзеркалом, в якому відображається яскраво-червона п’ятикутна зірка. Раптом прямо з цієї зірки риба вистрибує з мармеладом в роті і з гуркотом падає на килим у кімнаті. На килимі зображений красивий пейзаж. При падінні риба примудряється хвостом збити зі столу ложку і миттєво червоніє від сорому.

Школяр, який став свідком цих подій, відразу ж пішов у лазню. На вулиці він побачив красиве хмара у вигляді глечика, в яке з неймовірним свистом влучила куля. Ці події на екрані свого телевізора побачив візажист. У нього від нудьги звело вилиці. Обличчя було до такої міри спотворено, що візажист негайно почав натирати його піском. У цей момент почувся шелест листів відкрилася книги.

При цьому треба в уяві малювати не просту книгу, а старовинне видання в шкіряній палітурці. Потрібно виразно відчути запах багатовікової пилу, що виходить від шелестких величезних лощених сторінок. Чим яскравіше буде створений образ, тим він буде довше зберігатися в пам’яті.

Складання абсурдного тексту сприяє тривалому утриманню слів в сховищі довготривалої пам’яті. Відновлення асоціативного ланцюга подій дозволяє індивіду відтворити слова в строгій послідовності на наступний день, через тиждень і навіть через місяць.

Рекомендується придумати 2 слова, не пов’язаних між собою за змістом. Одне з них буде початком ланки, а друге слово має завершити ланцюжок. Наприклад, вихідними словами є «ягода» – «театр». Може вийти такий ланцюжок: ягода – варення – ватрушка – буфет – театр.

У наступних завданнях пропонується придумувати асоціації за зовнішніми ознаками, кольором, запахом, формою.