Середня світова ціна на витвір сучасного мистецтва в 2018 році становила майже $ 70 тис. До речі, це приблизна вартість нового BMW X5. Однак хтось за цю ж суму віддасть перевагу, скажімо, банан, приклеєний скотчем до стіни. Прийшла настав час розібратися, чому так відбувається.
Pro-vse.pp.ua не раз стикався з сучасними картинами та інсталяціями, які викликали лише здивування. Виявляється, у таких випадках часто винна зовсім не відсутність почуття прекрасного.
Як влаштований сучасний ринок мистецтва
Жан-Мішель Баскія, «Без назви», 1982 рік.
Мова піде зовсім не про світових шедеврах, знайомих кожному зі школи. Їх вартість цілком виправдана культурною та історичною цінністю. Більшість авторів цих робіт були визнані лише посмертно. Сьогодні ж картина сучасника може продаватися за шалені гроші. У 2017 році, наприклад, мільярдер з Японії купив картину, яку ви бачите вище, за $ 110,5 млн. Подібні йому приватні колекціонери панують на сьогоднішньому ринку мистецтва, у той час як авторитет державних музеїв слабшає.
Вплив приватних колекціонерів на ринок важко переоцінити. За логікою, ціна твори повинна відображати його художні заслуги та історичну цінність, але тільки не сьогодні. Ім’я сучасного художника — бренд. Вартість його робіт залежить вже не від естетичної оцінки, а від можливостей його покровителя і доступних йому інструментів піару і маркетингу. Так, сьогодні майже у кожного іменитого художника є «власники».
«Коли я повністю наодинці з собою, у мене не вистачає сміливості вважати себе митцем у великому і стародавньому розумінні цього слова. Джотто, Тіціан, Рембрандт, Гойя — великі художники. А я лише клоун, який зрозумів свій час».
Пабло Пікассо
Виходить закритий ринок з нестабільними цінами і багатими впливовими гравцями, які готові купувати заради престижу і статусу. Причому купуються не тільки твори мистецтва, але й відгуки критиків на них. Тому не дивно поява на такому ринку нечесних учасників, що використовують каламутні схеми. Враховуючи, що відстежити сторони і точно визначити вартість того або іншого товару вкрай складно, це дає можливості для перетворення своїх нелегальних доходів в легальні.
Темна сторона сучасного мистецтва
Головна проблема арт-ринку сьогодні — можливість відмивання грошей через нього з використанням складних схем. Не можна просто взяти і набрызгать на полотно, а потім загнути ціну в кілька разів більше річного бюджету якогось провінційного міста. Це викличе підозри, тому готуються ретельно. Приблизно так:
-
Нечистий на руку мільйонер має кілька мільйонів, що зберігаються на таємному рахунку в банку іншої країни. Користуватися ними він не може, тому що офіційно у нього їх немає. Він йде на базар і купує за $ 200 картину, яку якийсь студент колись давно намалював в якості випускної роботи.
-
Робота з’являється в модних журналах, позиціонується як відома у вузьких колах поціновувачів, обростає чутками, купуються хвалебні рецензії критиків. Слава росте, а пропорційно їй і ціна.
-
Робота виставляється на аукціон. Хтось пропонує $ 100 тис., $ 200 тис., $ 1 млн… Продано! Солідний дядечко з 3-го ряду, якого туди посадив не хто інший, як сам власник картини, став щасливим володарем твори мистецтва. А наш мільйонер абсолютно легально відмив свої брудні гроші.
У реальності ця схема, звичайно, набагато більш заплутана, і зловити на таких махінаціях вкрай складно. Анонімність та розрахунки готівкою на цьому ринку абсолютно нормальні. Все здійснюється через осіб, які займаються цим постійно, можливо, навіть мають свою галерею, але тим не менш пов’язані з нашим мільйонером, а то й кількома такими ж.
Історія одного колекціонера
У 2008 році поліцейським вдалося викрити злісного колекціонера-відмивача Эдемара Феррейру. Належала йому картина Жана-Мішеля Баски «Ганнібал» (1981) виявили в одному аеропорту. Причому загорнутої в згорток з позначкою $ 100, хоча вже на той момент вона коштувала щонайменше $ 8 млн.
Згідно з документами, вона була куплена кількома роками раніше однією невідомою фірмою за $ 1 млн. За рік Феррейра викупив її за $ 5 млн, а після вирішив вивезти з країни, що й стало помилкою: Эдемаром всерйоз зацікавилися спецслужби. Більшість подібних злочинів розкриваються саме на кордоні, так як після покупки долю твору відстежити неможливо. Воно зникає на роки, потрапляючи зовсім не на стіну в будинку свого щасливого власника, а на сверхзащищенный склад до інших цінностей, звідки може бути перепродано якомусь аноніму.
Феррейра володів банком і скуповував за рахунок нього твори мистецтва, накопичивши оних близько 12 тис. штук. Зрештою з’ясувалося, що банк взагалі знаходиться на межі банкрутства і офіційно таких коштів не має, а колекція Эдемара зовсім не така грандіозна. Більшість дорогих творів в ній виявити не вдалося: вони в таких же «100-доларових» згортках давно були вивезені за кордон. Слідчим довелося шукати їх протягом 11 років.
Боротьба з махінаціями
Здається, члени урядів багатьох держав теж не можуть по достоїнству оцінити деякі «шедеври», але при цьому невігласами себе не вважають. А пропонують ініціативи, які покликані підвищити прозорість операцій на арт-ринку. У 2020 році вони будуть діяти в більшості країн Європи.
Нові закони посилюють вимоги до звітності на товари, ціна яких перевищує € 10 тис. зокрема, будуть проводитися перевірки, які з’ясовують особу покупця та джерела його доходів. Зрозуміло, такі правила учасникам ринку не по душі. Традиційна секретність завжди була на ньому негласним правилом.
Однак на даний момент відсутня детальний регламент перевірок, і ніхто не розуміє, як це буде діяти на практиці. Ніякі прогнози поки що зробити не можна, але над прикриттям лазівок для відмивання грошей невпинно працюють.
Світла сторона сучасного мистецтва
Такий стан справ у мистецтві зовсім не означає його занепад. Також не потрібно применшувати і таланти тих, чиї роботи сумно відомі участю в махінаціях. Винні не вони, а люди, які досить далекі від прекрасного. Але стати популярним художником можна і не вплутуючись в каламутні фінансові схеми. Причому у сучасних творців можливості воістину грандіозні, а джерела натхнення невичерпні. Так, ексцентричний художник Бенксі став справжнім символом сучасного мистецтва, навіть не відкриваючи при цьому свою особистість.
Сьогодні можна отримати визнання і не маючи видатного таланту у малюванні, але маючи свою ідею, здатну викликати у глядача якісь почуття. А все тому, що сьогодні художник може транслювати на весь світ, не встаючи з робочого місця. Ієгуда Девир з дружиною, наприклад, зібрали мільйони шанувальників, просто ілюструючи своє сімейне життя.
А хтось творить красу не тільки заради мистецтва, але і заради привернення уваги до світових проблем. Один з них — художник Hula, яким небайдужа екологія, і він знайшов віддану аудиторію людей тих же інтересів.
Незважаючи на темні сторони, редакція Pro-vse.pp.ua обожнює мистецтво, в тому числі і сучасне. І названі сьогодні імена — це лише одиниці з безлічі талановитих людей, про яких ми завжди не проти написати окремі статті.
Як ви ставитеся до сучасного мистецтва? У вас теж іноді виникає когнітивний дисонанс від виду тієї чи іншої сучасної картини і її вартості?
