Невербальна комунікація не менш значуща, ніж спілкування за допомогою слів. Жести можуть багато розповісти про людину: який у нього темперамент, емоційний стан, відношення до співрозмовника і навіть національність. Так, якщо іноземці бачать, що хтось присів на дорогу або чухає потилицю, вони розуміють, що перед ними представник східних слов’ян.
Pro-vse.pp.ua згадав, які жести здавна були характерні для людини російської культури, і вирішив розвідати їх походження.
1. «Коза»
Цей жест присутній у культурі багатьох народів, і для слов’ян він теж є «своїм». Багато хто, напевно, пам’ятають, як в дитинстві дорослі виконували потешку «Йде коза рогата…». Виявляється, у жесту є глибокий підтекст. Пов’язаний він із захистом від зла і чорної магії. Граючи таким чином з дітьми, наші пращури хотіли не лише розвеселити дітей, але й зняти з них вроки і т. д.
А ось всесвітньо відому «рокерську козу» популяризував співак Ронні Джеймс Діо. Музиканта навчила цього жесту його забобонна бабуся. За спогадами Ронні, вона використала цей жест, якщо зустрічала підозрілих людей, а онукові пояснювала, що це захищає від лихого ока. Тепер «козу» часто застосовують шанувальники в знак схвалення виконавця.
Взагалі, цього жесту вже кілька тисячоліть. Він активно використовувався стародавніми грецькими і римськими ораторами у виступах і як би повідомляв: «Слухайте мене уважно». Звідти «коза» перекочувала у проповіді християнських священиків. На деяких православних іконах навіть можна бачити святих, які використовують цей жест.
2. Чухати потилицю
Російська людина з давніх пір чухає потилицю, коли чимось стурбований або задумався. Достовірно невідомо, звідки прийшов цей жест. За однією з версій, він сходить до народної магії. Таким чином наші предки хотіли викликати на підмогу духа предка, генія роду.
Експерт по жестикуляції висуває свою версію. Виходячи з динаміки руху можна припустити, що це якийсь захист від запотиличника, яким наші пращури «пригощали» дітей за недогадливість і нерозторопність.
3. Кидати шапку об землю
Це експресивний жест, який означає якийсь відчайдушний рішення, готовність йти на ризик, коли іншого виходу немає.
На Русі для чоловіків головний убір був свого роду символом гідності, незалежності, доброчесності і приналежності до суспільства. Існував навіть звичай знімати шапку з боржника на Червоній площі в Москві, який вважався публічним покаранням і ганьбою. Тому прилюдне зняття шапки вважалося чимось ганебним. Коли людина добровільно кидав головний убір на землю, це означало, що він вже готовий піти на найбожевільніший вчинок, нехай навіть ціною засудження і відірваності від соціуму.
4. Дулю
Стародавні римляни використовували цей жест як фалічний символ і в такому вигляді переносили на амулети. Існує легенда, що на Русі про нього дізналися від приїжджих німців. Ті таким вульгарним жестом пробували спокушати наших панночок, запрошуючи до інтимної близькості. Завдяки високій моралі дівчат у нас цей жест трансформувався в категоричну відмову.
Також у стародавніх слов’ян дулю служив оберегом від нечистої сили і пристріту. Росіяни демонстрували цей жест при зустрічі з людьми, які користуються поганою славою, а білоруси показували дулю, побачивши вовка.
5. Бити кулаком у груди
Жест доводить готовність людини бездоганно виконувати свої зобов’язання перед іншим, він означає клятвена запевнення в чомусь. В сучасній культурі він залишився тільки в мові у вигляді фразеологізму.
Спочатку це був знак покаяння згідно церковної традиції. Пізніше на Русі цей жест видозмінився. Існує версія, що наші предки запозичили його значення від татаро-монголів. З військової традиції кочівників, ударами кулаків в груди вони приносили клятву вірності своєму володарю. Щоправда, проти цієї гіпотези говорить той факт, що такий жест є і в культурі французів.
Цікаве спостереження: в області, куди б’ють себе кулаком, розташована вилочкова залоза. Вона відповідає за імунітет. Може бути, постукуванням туди люди ніби стимулювали її роботу і намагалися стати відважніше?
6. Клацати по шиї
Жест означає запрошення пропустити по стаканчику алкогольного напою. А пішов він від фразеологізму «закласти за комір» (або «пропустити за краватку»).
Як свідчить слово «краватка», вираз це пішло з промови привілейованих класів Російської імперії. Образ («закласти») побічно натякає на військову середовище як місце його широкого розповсюдження. Вираз ввів в ужиток улюбленець великого князя Михайла Павловича (брата імператора Миколи I) гвардійський полковник Раєвський. Дотепник і лінгвіст, він збагатив гвардійський мова багатьма новими словами і виразами, у тому числі й «пропустити за краватку».
7. Рвати сорочку на грудях
Існує гіпотеза, що таким чином люди доводили свою приналежність до православної віри — вони демонстрували натільний хрест.
При стратах кати розривали у засудженого верх сорочки. Можна припустити, що, добровільно порвавши цей предмет гардероба, людина прагнула показати: за віру і правду я піду навіть на плаху.
Фахівці з вивчення слов’янських військових традицій вважають, що воїни могли зривати з себе обладунки, коли йшли в смертельну сутичку, — цим вони як би довіряли своє життя богу.
Як і у випадку з биттям себе в груди, ми рвемо сорочку» вже лише в переносному сенсі.
8. Присісти на доріжку
Люди вірять, що завдяки цьому кроку можна сконцентрувати всю свою волю і думки на майбутню подорож і попросити вищі сили про заступництво. Наші предки в цей час читали молитву, яка повинна була зберегти їх в дорозі. Але в СРСР старшому поколінню доводилося молитися про себе, щоб ніхто не бачив і не почув. А молоде покоління запам’ятала лише зовнішню сторону обряду.
За ще однією версією, таким чином наші предки позбувалися від злих духів, які були не проти ув’язатися за подорожнім.
Daniil Shubin спеціально для Pro-vse.pp.ua