
Вчитель німецької мови — не найчастіша професія. Але у неї є свої переваги і недоліки. Перед тим як робити кар’єру в цій мовній галузі, потрібно зважити всі ці параметри і інші обставини.

Плюси і мінуси професії
Вчитель німецької мови, як і будь-який інший викладач в школі, тільки здається легкою і простий посадою. Зрозуміло, якщо є покликання, намір серйозно просвіщати інших людей, це дуже приємно. Але обов’язково доведеться готуватися до занять, багато знань потрібно буде освоювати постійно, адже методики викладання невпинно вдосконалюються. І володіють тільки початкової вузівською підготовкою педагоги мало кому потрібні.
Плюсом можна вважати те, що вчитель німецької мови в державній школі має двомісячну відпустку кожен рік. А в приватних навчальних закладах відпустку коротше, зате оплата істотно вище. До того ж цією роботою можна займатися і вдома у себе або у клієнта.
Однак вона підійде тільки для комунікабельних людей. І не просто комунікабельних, а для тих, хто може змусити себе спілкуватися навіть з тими, з ким спілкуватися не дуже хочеться.
Що стосується недоліків, тут ще варто відзначити:
- високий рівень стресу (особливо в загальноосвітніх школах і вузах);
- необхідність працювати цілий день;
- необхідність багато писати;
- необхідність готувати масу звітів;
- ймовірність конфліктів з учнями та їх батьками;
- неможливість розслабитися і не думати» в процесі роботи.

Професійні якості
Найважливішою особливістю вчителі німецької мови (особливо спеціалізується на навчанні школярів в початкових і середніх класах) є вміння мотивувати їх. Тільки долаючи природну дитячу та підліткову тягу до розваг, можна добиватися успіху. Не менш важливу роль тут відіграє емоційна сприйнятливість. Дуже важливо відрізняти реальні проблеми і труднощі у учнів від примх та забаганок. Ще одним важливим моментом є готовність боротися зі стресами і психологічним навантаженням.
Педагог німецької мови не може дозволити собі навіть невелику невпевненість перед учнями. Неорганізованість, недисциплінованість, незібраність в такій професії також під забороною. Як і в будь-яких інших областях педагогіки, обов’язково потрібні охайність і чистота, відмінний смак в одязі. Професійне майстерність у викладанні іноземної мови виражається насамперед в умінні сформувати, розвинути і закріпити в учнів вторинну мовну особистість. Суть — щоб вони гармонійно і повноцінно думали, говорили, писали на осваиваемом мовою, а не болісно підбирали ті чи інші слова, вирази. Для досягнення цієї мети потрібно знати:
- систему мови;
- ключові лінгвістичні і лингводидактические категорії;
- культуру Німеччини, її історію, справжні і очікувані перспективи;
- психологію викладання;
- особливості особистості учнів і її зміна по мірі освоєння курсу.

Дуже актуально вміння вникати у власний досвід оволодіння мовою. Його співвідносять не тільки з теоретичними положеннями педагогіки та досвідом інших учителів, але й з особливостями конкретних учнів, з ситуацією, в якій вони знаходяться.
Значущим професійним якістю буде уміння чітко планувати свої дії в рамках навчального процесу. В ході складання плану доведеться вивчати:
- загальні закономірності освоєння мови;
- досягнутий рівень володіння ним;
- основні фактори, які заважають або допомагають навчального процесу.
Важливо: хороший педагог завжди сам відбирає автентичні навчальні посібники, знайомлять людей з країною та її культурою, історією. Він же визначає, з чим знайомитися їм і в якому порядку. Необхідно всіляко прищеплювати навчальної аудиторії творчий підхід і вміння думати самостійно. Ще з числа цінних якостей варто назвати:
- вміння об’єднувати учнів;
- вміння реагувати на психологічні зрушення;
- уміння організовувати колективну роботу;
- вміння вирішувати конфлікти.

Як стати?
Отримати таку спеціалізацію, як вчитель німецької мови, можна тільки у вищих навчальних закладах. Правильніше орієнтуватися не на мовні, а на педагогічні університети та інститути — там більше уваги приділяють саме освоєння вміння вчитися. Дещо легше буде тим, хто проходить перенавчання після освоєння якоїсь іншої педагогічної спеціалізації, особливо пов’язаної з російською мовою. Тоді, принаймні, не потрібно буде з нуля вивчати психологічні та викладацькі дисципліни.
Крім отримання диплома, бажана атестація на 1 категорію. Вона показує:
- стабільне і позитивне освоєння учнями необхідних знань;
- уміння виявляти зростання мовних навичок і коригувати навчання у відповідності з досягнутим рівнем;
- особистий внесок педагога у поліпшення якості викладання, поява нових і удосконалення старих методів освітньої роботи;
- активну допомогу іншим педагогам у методичній роботі.

Кар’єра
Мінімальна зарплата вчителя німецької мови в Росії становить близько 21700 рублів. В середньому вони отримують від 30 до 33 тисяч. Найбільший рівень, за даними ряду рекрутингових проектів, перевищує 150 тисяч рублів. У портфоліо виділяють такі розділи:
- головні відомості про себе;
- педагогічна робота;
- досягнення позакласної та позашкільної роботи;
- загальна оцінка професійної діяльності (атестаційна характеристика);
- відгуки учнів та їх батьків про роботу вчителя.
Після підвищення кваліфікації/перекваліфікації або після тривалої роботи за фахом вчитель німецької мови може стати:
- перекладачем (синхронним або літературним);
- редактором перекладу;
- приватним репетитором;
- завідуючим учбовою частиною або директором школи;
- співробітником німецької фірми в Росії.
